Позовна заява подається до суду виключно у письмовій формі.
Позовна заява повинна містити в собі:
а) назву суду, до якого подається заява;
б) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;
в) зміст позовних вимог;
г) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
д) зазначення доказів, що стверджують позов;
е) зазначення ціни позову;
є) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.
До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.
Позовна заява подається з копіями відповідно до кількості відповідачів (на кожного відповідача – одна копія).
Подавши до суду ксерокопії документів, Ви зобов’язані по першій вимозі суду представити оригінали для огляду. Тому, з’явившись до суду для співбесіди або в судове засідання – майте при собі оригінали всіх документів, копії яких додані до позовної заяви. Суддя під час співбесіди або в судовому засіданні перевірить їх відповідність з оригіналом і засвідчить своїм підписом.
Ще одним обов’язковим додатком до позовної заяви є квитанція про сплату судового збору. Виключення складають позови, які не обкладаються судовим збором (та позови позивачів, які за законом звільненні від сплати збору. (докладніша інформація в ЗУ «Про судовий збір»)
Якщо Ви подали позов з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, суддя постановляє ухвалу про залишення Вашої заяви без руху. Одночасно суддя встановлює строк для усунення виявлених недоліків. У разі їх усунення в строки встановлені судом, провадження по Вашому позову буде продовжено. Якщо ж ці недоліки не будуть усунені, то позовна заява, з усіма доданими до неї матеріалами, буде Вам повернута. Така заява вважається неподаною, що надає Вам право, виконавши всі вимоги закону, повторно звернутися до суду.
Строки звернення до суду
За загальним правилом, з позовною заявою до суду Ви маєте звернутися протягом трьох років, тобто протягом строку позовної давності. Проте, в деяких випадках передбачені скорочені строки позовної давності.
Скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема, за позовами:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про недоліки проданих речей;
3) що випливають з поставки продукції неналежної якості;
4) про явні недоліки в роботі, виконаній за договором підряду;
5) про недоліки в роботі, виконаній за договором побутового замовлення.
До позовів про приховані недоліки в роботі, виконаній за договором підряду, застосовується скорочений строк давності в один рік.
До позовів, що випливають з перевозки вантажів, пасажирів і багажу, застосовуються скорочені строки давності в два місяці.
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Пропуск строків позовної давності є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Одначе, за наявності поважних причин пропуску строків давності, за заявою позивача, суд може поновити пропущений строк. Поважними обставинами пропуску строків позовної давності можуть бути визнані обставини, пов’язані з особою позивача (наприклад, важка хвороба).
Заява про поновлення строків пропущеного строку позовної давності подається до суду одночасно з позовною заявою. Рішення по цій заяві приймається судом одночасно з ухваленням рішення по Вашому позову.